Передменструальний синдром (ПМС) та порушення функції молочних залоз

Передменструальний синдром (ПМС) – розлад лютеїнової фази менструального циклу, коли у жінки з'являється тривожність, дратівливість, депресія, набряклість та біль у молочних залозах. Симптоми зазвичай виникають за 4-5 днів до початку менструації та зберігаються майже весь її період.

 

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) – важка форма ПМС. Діагноз ставиться на підставі наявної симптоматики, а лікування включає дієту та прийом препаратів, що усувають неприємні прояви.

 

Детальніше про ПМС, ознаки та причини виникнення розповість лікар-гінеколог.

Симптоми, характерні для ПМС

Для ПМС характерні різні симптоми, що негативно впливають на фізичне та емоційне самопочуття. І вони не завжди передбачувані. Прояви, які жінка спостерігає у свої 20 років, можуть відрізнятись від тих, що вона відчуває у 30-40 років.

Фізичні симптоми

Найбільш поширені ознаки ПМС – спазми в нижній частині живота та здуття, а також:

• загострення акне;
• головні болі;
• пітливість;
• нудота, блювота;
• прискорене серцебиття;
• підвищення температури;
• високий тиск;
• озноб;
• задишка.

Нерідко спостерігається підвищена чутливість, нагрубання, набряклість молочних залоз, їхня болючість.

Зміна емоційного стану

Почуття роздратованості та перепади настрою – найчастіші показники ПМС. Інші симптоми:

• Зміна лібідо.
• Тривога, смуток.
• Проблеми із концентрацією.
• Підвищений/знижений апетит.
• Часта дрімота або проблеми зі сном (безсоння).
• Відсутність інтересу до нормальної діяльності.

Діагностика ПМС

Не існує тесту, який би відразу і точно діагностував синдром. Симптоматика повинна проявлятися у другій половині циклу в лютеїновій фазі, зазвичай, за 5 днів до того, як очікується менструація. Водночас присутні фізичні та когнітивно-поведінкові симптоми. Жінки із синдромом спостерігають такі ознаки на 4-12 день менструального циклу (28 днів).

Для діагностики ПМС аналіз крові не є необхідним. Він може бути рекомендований для виявлення інших медичних станів, що спричиняють втому, наприклад, анемії.

Дослідження функції щитоподібної залози дає змогу виявити гіпотиреоз (недостатню активність щитоподібної залози) або гіпертиреоз (надлишкову активність щитоподібної залози), які мають симптоми, аналогічні до ПМС та ПМДР.

Попри те, що прояви можуть бути яскраво вираженими та свідчити про наявність ПМДР, лікарі нерідко просять пацієнток ретельно записувати свої симптоми щодня протягом двох повних циклів.

Гомеопатія у складі комплексної терапії ПМС

Як доповнення до лікувальних рекомендацій можна використовувати гомеопатичні препарати. Одним із таких є «Масто-гран».

Ефективність застосування «Масто-грану»

За клінічними даними:

• усунення болючості грудей при пальпації;
• нормалізація менструальної функції.

За результатами УЗД:

• зменшення розмірів великих утворень;
• зниження неоднорідності ехоструктур;
• покращення ехогенності тканин молочної залози (до УЗД було підвищено, після лікування знизилося);
• зникнення дрібних ущільнень.

За відчуттями пацієнтки:

• зменшення нагрубання та болю молочних залоз;
• зниження тривожності;
• покращення загального самопочуття, настрою та сну.

 

Таким чином, «Масто-гран» допомагає боротися з фізичними та емоційними симптомами, що виникають при ПМС і знижують якість життя жінки.