Опубліковано Залишити коментар

Загальні рекомендації для призначення комплексних гомеопатичних препаратів

Гомеопатія має ряд істотних переваг перед іншими методами лікування. Гомеопатичні препарати, разом з високою терапевтичною ефективністю, повністю позбавлені токсичних, побічних дій, не викликають алергії, не накопичуються в організмі, їх можна приймати необмежено довго, за необхідності – усе життя, що має велике значення при лікуванні хронічних захворювань.

Гомеопатичні препарати чинять регулюючу дію на центральну і вегетативну нервову систему, покращують мозковий кровообіг, мікроциркуляцію і трофіку мозкової тканини. Одночасно гомеопатичні препарати чинять ефективну терапевтичну дію на супутню соматичну патологію. Їх можна призначати як при початкових проявах дисфункції нервової системи, коли інші методи лікування ще не можна застосовувати, оскільки шкода від них може перевишити користь, так і при важкій органічній патології нервової системи, в останньому випадку – в комплексі лікування або для доліковування після курсу алопатичного лікування.

Гомеопатичні препарати не мають протипоказань, вікових обмежень для застосування. Вони добре сумісні з іншими, негомеопатичними ліками і методами лікування.

Підвищення ефективності досягається, з одного боку, за рахунок лікувальної дії гомеопатичних препаратів і, з іншою, – за рахунок оптимізації на тлі гомеопатичного лікування дії негомеопатичних препаратів (організм хворого стає чутливішим до їх лікувальної дії і стійкішим до побічних дій, рідше розвиваються ускладнення, а виниклі ускладнення і побічні дії піддаються лікуванню гомеопатичними препаратами). На тлі прийому гомеопатичних препаратів можна істотно понизити дози, кількість вживаних негомеопатичних ліків (знеболюючих, транквілізаторів, антибактеріальних, протизапальних).

Питома вага гомеопатичних препаратів в комплексі лікування визначається гостротою процесу, тяжкістю стану хворого, стадією захворювання.

У гострій стадії захворювання гомеопатичні препарати частіше застосовуються як доповнення до основної, базової терапії, спільно з усіма необхідними алопатичними препаратами. У міру стихання процесу, під контролем стану хворого, слід зменшувати кількість і/або дози алопатичних препаратів, щоб у стадії ремісії перейти на монотерапію гомеопатією.

Створення комплексних гомеопатичних ліків – вимога часу. Вони дозволяють наблизити гомеопатію до першої ланки допомоги хворим, скористатися перевагами гомеопатичного лікування на початкових стадіях хвороби широкому колу пацієнтів, яким, як правило, спеціалізована гомеопатична допомога недоступна. Комплексні гомеопатичні ліки призначені для використання лікарями, незнайомими з гомеопатією, тому кожен препарат забезпечується чіткими, зрозумілими показаннями для застосування.

При використанні комплексних гомеопатичних препаратів слід враховувати наступні рекомендації.

Ефективність комплексних гомеопатичних препаратів нижча, ніж гомеопатичних препаратів, підібраних індивідуально за законом подібності, тому, уперше починаючи лікування захворювання у стадії загострення або гострого захворювання, незалежно від їх тяжкості, гомеопатичні комплекси слід використати як додатковий засіб, у поєднанні із загальноприйнятою базисною терапією. Якщо при цьому отримані переконливі свідчення ефективності препарату у цього хворого, надалі можна використати його в якості основного препарату при черговому загостренні захворювання або гострої хвороби.

При лікуванні пацієнтів, регулярно одержуючих гормональну або яку-небудь іншу замісну терапію, гіпотензивні препарати, інші препарати, що регулюють життєво важливі функції організму, слід додавати гомеопатичні комплекси до лікування, що проводиться, нічого спочатку не міняючи в схемі цього лікування. Надалі, у міру поліпшення стану хворого, під контролем об’єктивних даних про стан організму, можна провести корекцію базисної терапії. Як правило, вдається понизити дозу гіпотензивних препаратів, знеболювальних, нестероїдних протизапальних засобів, стероїдних гормонів (при дуже хорошому ефекті гомеопатичного лікування можлива навіть повна відмова від гормональної терапії, наприклад, при бронхіальній астмі). При замісній гормональній терапії можливе деяке зниження дози гормонів за рахунок досягнення стійкої ремісії на тлі гомеопатичного лікування, повна ж відмова від гормонів неможлива.

На початку гомеопатичного лікування у хворого можуть загостритися симптоми захворювання, що свідчить про точний підбір препарату і має хороше прогностичне значення. Загострення частіше спостерігаються при лікуванні монопрепаратами, підібраними за законом подібності, і значно рідше – при використанні гомеопатичних комплексів. У разі погіршення стану пацієнта на початку застосування гомеопатичного комплексного препарату необхідно ретельно проаналізувати причину цього погіршення, не кваплячись списувати його на лікарське загострення.

Ефект від застосування гомеопатичних комплексів настає не відразу, термін поліпшення залежить від характеру патології, стадії захворювання, початкового стану хворого, загального прогнозу при цьому захворюванні. Досить швидко (від декількох годин до декількох хвилин) проявляється дія при гострих захворюваннях, спазмах різної локалізації і різного генезу. При хронічній патології поліпшення проявляється повільно, при цьому критерії оцінки поліпшення дуже різняться у лікаря і пацієнта. Наприклад, при деформуючому поліартриті для лікаря добрим результатом буде зменшення активності процесу, а пацієнт при цьому залишиться невдоволеним, оскільки деформації суглобів не зменшаться. З іншого боку, при деяких захворюваннях поліпшення самопочуття випереджає позитивну динаміку об’єктивного статусу. Це спостерігається при лікуванні мастопатій, доброякісної гіперплазії передміхурової залози, виразкової хвороби і інших захворювань з вираженим больовим синдромом, а також при лікуванні аллергий, часто хворіючих дітей. І у тому, і в іншому випадку слід переконати хворого в необхідності тривалого безперервного лікування – дочекатися результату, закріпити отриманий результат, запобігти рецидивам хвороби.

Гомеопатичні препарати сумісні з будь-якими іншими ліками і методами лікування. З іншого боку, вони дають можливість зменшити кількість негомеопатичних препаратів в схемі лікування, що дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на організм, запобігти його ушкодженням через побічні дії і ускладнення.

Гомеопатичні препарати призначені для тривалого застосування. Навіть при лікуванні гострого захворювання (наприклад, ГРЗ) їх прийом не слід переривати відразу після настання клінічного поліпшення, а продовжити до повного відновлення функцій усіх органів і систем організму, повної репарації пошкоджених  тканин (після ГРЗ це відбувається впродовж 1,5-2 місяців після одужання).

Протипоказань і вікових обмежень при призначенні комплексних гомеопатичних ліків немає.

Побічних дій гомеопатичні препарати не мають, якщо ці ліки не підійдуть конкретній людині, вони просто не спричинять ніякої дії на організм.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *