Місце гомеопатії в загальній системі сучасної медицини

Гомеопатія – це метод лікування малими дозами ліків, які призначаються за спеціально розробленими показаннями індивідуально кожному хворому.

Гомеопатичні препарати добре сполучаються з іншими методами лікування й ліками (у тому числі, з антибіотиками, протизапальними, гормональними засобами). Включення гомеопатичних препаратів у комплекс лікування гострих і хронічних захворювань підвищує його ефективність, безпека й, що немаловажне в цей час, знижують вартість проведеного лікування.

Підвищення ефективності досягається, з одного боку, за рахунок лікувальної дії гомеопатичних препаратів і, з іншої, за рахунок оптимізації на тлі гомеопатичного лікування впливу негомеопатичних препаратів (організм хворого стає більш чутливим до їхнього лікувального впливу й більш стійким до побічних дій, рідше розвиваються ускладнення, а виниклі ускладнення й побічні дії піддаються лікуванню гомеопатичними препаратами).

На тлі прийому гомеопатичних препаратів можна суттєво знизити дози, кількість застосовуваних негомеопатичних ліків (антибактеріальних, протизапальн, що знеболюють і ін.). Це стосується як до свіжих випадків, коли лікування тільки починається, так і до старих процесів, коли хворий вже довгостроково одержує алопатичну терапію. У результаті зменшується медикаментозне навантаження на організм хворого, підвищується безпека проведеного лікування (з урахуванням необхідності дуже тривалого лікування) і досягається економічний ефект.

Гомеопатія ефективна при лікуванні гострих і хронічних хвороб.

При гострих захворюваннях або загостренні хронічної хвороби гомеопатія частіше є компонентом комплексного лікування. Включення гомеопатичних препаратів у комплекс лікування захворювання дозволяє зменшити дози й/або кількість алопатичних препаратів, підвищує їхню ефективність і одночасно знижує кількість і важкість побічних дій, зокрема, зменшується небезпека розвитку дисбактеріозу після прийому антибіотиків. Одужання при такому лікуванні наступає швидше, ніж при використанні тільки алопатичних препаратів, рідше розбудовуються ускладнення, астенічний синдром.

При лікуванні хронічної патології гомеопатія застосовується з більшим успіхом: з одного боку, це обумовлене її високою ефективністю, з іншого боку – безпекою тривалого застосування. Введення гомеопатичних препаратів у комплекс лікування хронічного захворювання дозволяє зменшити кількість, скоротити строки приймання й/або дози алопатичних препаратів, аж до переходу на монотеорапию гомеопатією й надалі проводити противорецидивне лікування безперервно, необмежено довго, за необхідності – усе життя без небезпеки небажаних наслідків для організму.