Гомеопатія лікує не речовиною, а пам'яттю про неї

В останні десятиліття в усьому світі зріс інтерес до гомеопатії. В наших аптеках усе частіше з'являються ліки з назвою "гомеопатичні", а серед пацієнтів поширюються про них слухи з оцінками від "чудодійне" до "дурниця" та "шарлатанство". Так що ж таке гомеопатія – чудо чи спосіб обдурити довірливих пацієнтів? Ні те, ні інше.

Гомеопатія – це метод лікування, який має переваги перед іншими методами, але має й певні обмеження своїх терапевтичних можливостей.

Гомеопатичні препарати, поряд з високою терапевтичною ефективністю, повністю позбавлені токсичних, побічних дій, не викликають алергії, не накопичуються в організмі, їх можна приймати необмежено довго, за необхідності – усе життя, що має велике значення при лікуванні хронічних захворювань. Жоден інший метод не може зрівнятися з гомеопатією в нешкідливості, безпеці такого тривалого лікування. Гомеопатичні препарати не мають протипоказань, вікових обмежень для застосування. Вони добре сумісні з іншими, негомеопатичними ліками й методами лікування, їх можна поєднувати з антибіотиками, гормонами, ферментами, іншими препаратами.

Гомеопатія – терапевтичний метод, вона може застосовуватися у всіх випадках, де не потрібно хірургічне втручання (але може використовуватися в передопераційній підготовці й для прискорення відновлення після операції).

Існує трохи невірних, але живучих тверджень щодо гомеопатії.

Одне з них: гомеопатія – різновид народної медицини. Насправді гомеопатія – метод наукової медицини, розроблений він німецьким ученим- енциклопедистом, лікарем з університетською медичною освітою Християном Фрідріхом Самуэлем Ганеманом більш 200 років тому.

Часто гомеопатію ототожнюють із лікуванням травами. Гомеопатія й фітотерапія – зовсім різні методи. З фітотерапією гомеопатію ріднить тільки те, що обидві використовують рослини як сировину для ліків, але у фітотерапії рослини використовуються в натуральному виді – у вигляді настойок, відварів, витяжок, а в гомеопатії від рослинної сировини до ліків – довгий шлях приготування за особливою технологією. Та й ліки з рослинної сировини становлять приблизно третину гомеопатичного арсеналу, інші виготовляються із сировини мінерального, органічного й тваринного походження.

З вихідної сировини гомеопатичні ліки готуються шляхом багаторазових послідовних розведень. Цей спосіб розробив Ганеман, ним користуються в усьому світі дотепер. Вихідна речовина послідовна розводиться в 10, 100, 1000, 10000 і більш раз. На кожному етапі пробірку з розчином обов'язково струшують. Така технологія називається потенціонуванням. Саме цей, і тільки цей процес перетворює розведену речовину в гомеопатичні ліки. Отриманим розчином просочують цукрові крупинки.

Пояснення процесів, завдяки яким створюється гомеопатичний препарат дала сучасна фізика. Вода має пам'ять, при розчиненні речовини і її струшуванні молекули води вибудовуються в певному порядку, особливому для кожної речовини, "запам'ятовуючи" інформацію про його молекулярну структуру. Ця пам'ять зберігається навіть тоді, коли молекул речовини в розчині вже не залишається.

Взаємодія між організмом і гомеопатичними ліками відбувається не на хімічному рівні, а на інформаційному. Гомеопатичні засоби виступають як регулятори інформаційно-енергетичної системи, якої є організм людини.

Становлення гомеопатії в Росії почалося в 20-і роки 19 сторіччя й проходило під заступництвом царської родини. В 1833 році Державна рада прийняла закон, що регламентує діяльність лікарів-гомеопатів. У тому ж році виходить найвищий указ про створення гомеопатичних аптек і дозволі всім лікарям у своїй практиці використовувати гомеопатичні ліки.

Перші гомеопатичні аптеки були відкриті в Санкт-Петербургові, Москві, Ризі.

У Києву аптека відкрилася в 1835 році. Із цієї дати веде відлік історія української гомеопатії. За роки спільної роботи гомеопатами й фармацевтами накопичений великий досвід у виготовленні гомеопатичних ліків і їх використанні в лікуванні й профілактиці багатьох захворювань.

Цей досвід використовує у своїй роботі Національна Гомеопатична Спілка (НГС), створена на базі державної київської гомеопатичної аптеки в 1996 році.

Аптеки НГС пропонують більш 600 найменувань монопрепаратов і комплексних препаратів, виготовлених з строгим дотриманням технології приготування ліків у високих розведеннях.

Для профілактики й лікування гострих респіраторних захворювань і грипу розроблені препарати Грип-гран і Грипп-гран дитячий, для лікування хронічного тонзиліту й профілактики його ускладнень – Ангин-гран, для лікування гострих і хронічних бронхітів   Бронхо-гран. Препарат Кардио-гран призначений для лікування вегето-судинної дистонії, гіпертонічної хвороби 1-2 ст., Артро-гран – для лікування захворювань і травм суглобів, хребта, остеохондрозу. Ряд препаратів мають показанням для лікування урологічні захворювання: Уро-гран – сечосольовий діатез, сечокам'яна хвороба, запальні захворювання сечовивідних шляхів; Простатон – хронічні запалення передміхурової залози; Аденома-гран – аденома передміхурової залози. Масто-гран – лікування мастопатій. Клімакто-гран – клімактеричний синдром із припливами, слабкістю. Препарат Стресс-гран показаний при порушенні самопочуття в результаті стресу, переживань, Сон-норма – при порушенні сну, безсонні після психо-фізичних перевантажень, Энуран – при нетриманні сечі в дітей і дорослих. Різноманітні показання має препарат Рост-норма: нормалізує засвоєння й обмін кальцію й фосфору, сприяє правильному формуванню кісток і зубів у період росту, загоєнню кісток при переломах, травмах, при запальних захворюваннях кісток. Вес-норма сприяє нормалізації вуглеводного й жирового обміну, зменшує почуття голоду, сприяє нормалізації надлишкової ваги. Табакум-плюс полегшує тяжкі відчуття при відмові від паління.

Комплексні гомеопатичні препарати набувають популярності в усьому світі. Чітко розроблені показання для їхнього застосування дозволяють скористатися перевагами гомеопатії не тільки лікарям, що не володіють гомеопатичним методом, в обсязі, достатньому для індивідуального підбору ліків своїм пацієнтам, але й самим хворим у їхній домашній аптечці.

При використанні гомеопатичних ліків у домашній аптечці слід пам'ятати, що самостійно припустимо лікувати тільки деякі захворювання:

гострі захворювання з неважким плином і невеликою тривалістю, з передбачуваним результатом або задавнені хронічні захворювання без прогресуючого погіршення стану здоров'я, неважкі загострення цих хронічних захворювань, неважкі травми.

Гострі захворювання з важким плином, особливо в маленьких дітей, вимагають обов'язкового спостереження лікаря терапевтичного профілю. Якщо хворого турбують болі й вони довгостроково не проходять (особливо болі в області серця), необхідна консультація фахівця. Хронічні захворювання зі стабільним плином можна лікувати одними тільки гомеопатичними препаратами, але такий розв'язок повинен прийняти лікар.

Не підлягають самостійному лікуванню захворювання з утворенням вузлів (наприклад, вузловий зоб, фіброміома матки), зі схильністю до кровотеч, хронічні захворювання з нестабільним перебігом, несприятливим прогнозом закінчення хвороби, захворювання, які можуть призвести до важких, загрожуючих життю ускладненням. Гомеопатія може надати таким хворим істотну допомогу, але призначати лікування в цих випадках повинен кваліфікований лікар-гомеопат.

Також потрібно знати:

       Комплекси не містять антибіотиків, сульфаніламідів, гормонів і інших сильно діючих ліків у непотенцированном виді.

       Прийом гомеопатичних комплексних препаратів можна поєднувати з будь-якими іншими ліками й методами лікування, у тому числі, з лікувальним голодуванням.

       Використання гомеопатичних препаратів у комплексі лікування значно підвищує ефективність проведеної терапії, у ряді випадків дозволяє знизити дози або зменшити кількість алопатичних ліків.

       Комплексні гомеопатичні препарати, що випускаються Національною Гомеопатичною Спілкою, не поступаються по ефективності імпортним аналогам, але значно доступніше за ціною.

       Протипоказання для приймання гомеопатичних препаратів відсутні.

       Побічні дії не виявлені.